Підрозділи лікарні:

Медсестра оперблока Юлія Чубенок увійшла у трійку найкращих професіоналів області

На базі Чернігівської обласної лікарні 23 травня відбувся обласний конкурс професійної майстерності «Кращий молодший спеціаліст із медичною освітою –- 2019». Захід зібрав понад три десятки найкращих медичних сестер області.
За результатами змагань двох турів призові місця вибороли:
І-ше місце – Альона Орлюк, сестра медична Чернігівської обласної лікарні;
ІІ-ге місце – Оксана Кареліна, сестра медична Ічнянської центральної районної лікарні;
ІІІ-тє місце – Юлія Чубенок, сестра медична Чернігівської міської лікарні №2.
Традиційний конкурс передбачав складання тестів, демонстрацію навичок надання першої долікарської медичної допомоги, набутих практичним досвідом. Більш того, медична сестра мала проявити й своє ораторське мистецтво – презентувати свою професію.
Як зазначили учасниці заходу, особливих складнощів у виконанні завдань не відчули. Всі конкурсантки продемонстрували гарні знання і навички у своїй професії. Адже це конкурс серед найкращих медичних сестер, котрі мають потужний досвід роботи.
Переможців конкурсу відзначили дипломами, цінними подарунками та грошовими преміями.

Друга лікарня прийняла естафету «Ліків від байдужості»

Чернігівська міська лікарня №2 прийняла естафету Всеукраїнської акції «Ліки від байдужості», яка є даниною пам’яті померлих від СНІДу та відбувається в межах Європейський тижня тестування на ВІЛ та гепатити B і С.
Як зазначила PR-менеджер Благодійна організація «Чернігівська Мережа» Катерина Соломко, яка передавала естафету другій міській лікарні, акція відбувалася в кожній із областей України. Всіх нас об’єднує ідея привернути увагу до проблеми.
Учасникам акції роздавали ліки від байдужості – символічні інструкції із сердечком: пам’ятку не бути байдужими до стану людей, які мають ВІЛ-інфекцію.
 – По-перше, не дискредитувати їх, не стагнувати. А по-друге, не бути байдужими до стану свого здоров’я та своїх близьких – вчасно проходити тестування на ВІЛ, – підкреслила активістка.
Як зазначила лікар-епідеміолог Чернігівської міської лікарні №2 Лариса Лугова, колектив закладу без вагань прийняв естафету всеукраїнського масштабного проекту «Ліки від байдужості», адже це − ще одна можливість привернути увагу спільноти до глобальної проблеми.
– Про проблему треба говорити, проблему ВІЛ/СНІДу треба вирішувати щоденно. Адже спостерігається не стільки байдужість суспільства, скільки байдужість деяких хворих. На жаль, деякі з них все ще сподіваються, що хвороба минеться сама собою, починають по декілька разів обстежуватись, не переймаючись тим, щоби терміново розпочати лікування, – підкреслила фахівець.
За останні два десятки років, додала Лариса Лугова, технології лікування просунулися вперед, з’явилися перспективи обстеження, лікування, реалізації себе в соціумі.
НА СЬОГОДНІ У ЧЕРНІГОВІ ПЕРЕБУВАЄ НА ОБЛІКУ 944 ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ.
Як зробити тестування на ВІЛ
Необхідно звернутися до свого сімейного лікаря/терапевта дільничного за консультацією або ж безпосередньо до:
• Благодійної організації «Чернігівська мережа» (вул. Харківська, 8 – район «Масани»). Тут також можна безкоштовно отримати засоби чоловічої контрацепції бар’єрного типу;
• Чернігівського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом (вул. І. Мазепи, 3);
• Чернігівського районного центру первинної медико-санітарної допомоги (вул. Шевченка, 114);
• Чернігівської районної лікарні (вул. Шевченка, 114);
Тестування проводять впродовж 15 хвилин. Людина отримує не лише результат, а й дотестове та післятестове консультування.

 

Як отримати ліки за програми «Доступні ліки» (покрокова інструкція)

  • Пацієнт записується та приходить на прийом до сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким у нього підписана декларація. Важливо! Пацієнт має звернутися саме до свого лікаря. Якщо ви ще не підписали декларацію, це варто зробити. Без декларації скористатися програмою "Доступні ліки" буде неможливо.
  • Лікар проводить прийом і виписує рецепт.
    Під час виписування електронного рецепту лікар разом із пацієнтоммають перевірити, чи номер мобільного телефону, зазначений в декларації є актуальним і належить пацієнту.
  • Лікар повинен назвати вам код мобільного оператора та останні цифри номера.
  • Після перевірки номера телефону лікар виписує рецепт в електронній системі охорони здоров’я.
  • На мобільний телефон пацієнта приходить смс з унікальним номером рецепта та кодом підтвердження для отримання ліків в аптеці. Зміст СМС: "Ваш рецепт : ХХХХ-ХХХХ-ХХХХ-ХХХХ. Код підтвердження: ХХХХ".
  • Пацієнт йде у будь-яку зручну для нього аптеку, що бере участь у програмі "Доступні ліки". Називає працівнику аптеки номер рецепта.
  • Працівник пропонує пацієнту лікарські засоби, які є в цій аптеці і входять в програму "Доступні ліки".
  • Пацієнт обирає один із лікарських засобів і називає чотиризначний код підтвердження та отримує свої ліки. Якщо необхідного препарату немає, пацієнт може піти в іншу аптеку і отримати ліки там.

 

У Чернігові щороку обстежують на ВІЛ понад 5000 людей

На початок 2019-го в місті на обліку перебуває 944 ВІЛ-інфікованих. Приблизно така ж кількість хворих нараховувалася й торік. Раніше приріст інфікованих міг становити більше 100% на рік. Серед зазначеного числа ВІЛ-інфікованих 60 – діти, народжені ВІЛ-інфікованими матерями. Майже третина цієї малечі має підтверджений статус. У п’ятьох дітей – СНІД.

Як зазначила лікар-епідеміолог Чернігівської міської лікарні№2 Лариса Лугова, найпоширеніший шлях інфікування – статевий. Також вона акцентувала увагу на тому, що виявлена лише незначна частина ВІЛ-інфікованих осіб. При обстеженні населення на антитіла до ВІЛу щорічно виявляється до 1% позитивних результатів. І це лише ті особи, які активно звернулися для обстеження, або виявлені з різних причин.

...

− Крім обстеження на антитіла до ВІЛу методом імуноферментного аналізу, нині є можливість обстеження швидкими тестами, що скорочує період очікування до хвилин. Усі обстеження на ВІЛ-інфекцію проводяться безкоштовно, у будь-якому медичному закладі міста. Зокрема у Чернігівській міській лікарні №2 щороку  здійснюється до 5000 обстежень, із них позитивних результатів припадає десь на 50 осіб, – поінформувала фахівець.

Чим раніше виявити ВІЛ – тим більше шансів на подовження тривалості життя. Наразі всім ВІЛ-інфікованим особам призначається антиретровірусна терапія, що покращує стан пацієнтів, якість життя, зменшує вірусне навантаження, відтак, ВІЛ-інфікований не зможе інфікувати інших.

Довідково

Всесвітній день пам’яті померлих від СНІДу – 19 травня. У Чернігові за останні 22 роки з моменту спостереження за захворюванням виявлені 2982 ВІЛ-інфікованих, з них пішли з життя вже 674 особи, від СНІДу – 305 осіб.

Друга лікарня підтримала національні традиції

День вишиванки в Україні цьогоріч припадає на 16 травня. Починаючи з 2006 року, це свято відзначається в третій четвер травня. Тоді ще, 13 років тому, його започаткували студенти Чернівецького національного університету.
День вишиванки – це своєрідне свято-флешмоб, коли українці у звичайний будній день одягають вишиванку на роботу, школу чи в дитсадочок. Національні традиції підтримав і колектив Чернігівської міської лікарні №2.
Як зазначають у медичному закладі, вишита сорочка – органічна складова життя та культури українців. Одягнувши вишиванки, медики показали свою єдність і солідарність з усім українським народом

 

Ольга ПЕКУР: «Найскладніше, коли не вдається врятувати чиєсь життя»

..

 Спільнота 12 травня вітає з професійним святом медичних сестер. День обрано не випадково – це дата народження англійської громадської діячки Флоренс Найтінгейл, яка організувала першу службу сестер милосердя під час Кримської війни. Милосердя до хворої людини не знає часу, воно не має меж, його неможливо виміряти в жодних одиницях. Це – світло, яке ллється із серця, вважають її послідовувачки. Сьогодні ми говоримо з однією з найкращих і досвідчених медичних сестер нашої сучасності – старшою медичною сестрою травматологічного відділення Чернігівської міської лікарні №2 Ольгою Пекур.

− Ольго Миколаївно, як давно Ви працюєте?

− Працюю вже 38 років поспіль. Після закінчення медичного училища в 1981 році розпочала свій професійний шлях у третьому педіатричному відділенні Чернігівської обласної дитячої лікарні, де про колег залишилися найтепліші спомини. Так склалася доля, що з 11 травня 1993 року працюю в Чернігівській міській лікарні №2 – теж у чудовому колективі.

− Скільки пацієнтів пройшло через ваші руки?

 Навіть й уявити важко. Напевно, це вже тисячі. Щодня у травматологічному відділенні лікуються близько 60 пацієнтів.

− Чи пам’ятаєте свого першого хворого?

 Так. І пам’ятаю дуже добре, бо цього фізично забути неможливо! Першими моїми пацієнтами були дітки з тяжкими формами бронхіальної астми та запальними процесами легень. Цього забути не можна ніколи, коли у дитини серед ночі виникає тяжкий напад астми, дитина задихається. Часу на роздуми не було – у нас були лічені секунди!  Тому до приходу лікаря починали самостійно надавати невідкладну медичну допомогу. Повірте, коли на твоїх очах напад стихає, дихання приходить до норми, серце починає битися знову в нормальному ритмі – це найбільша нагорода Господа за твою роботу!

− Що, на Вашу думку, найскладніше в роботі медичної сестри?

 Це коли не вдається врятувати чиєсь життя. А ще (і гірко про це говорити!), коли мимоволі стаєш свідком глибокого непорозуміння між хворими та їхніми рідними. Буду відвертою: працювати стало важче − на превеликий жаль, люди стають жорстокими, гублять людяність, проявляють агресію. Можливо, їх такими зробило життя, можливо, ще щось. Проте вкрай важко осмислити і пропустити крізь себе ситуацію, коли пацієнтами є люди похилого віку, про яких забувають відразу, як тільки за ними закриваються двері лікарні. Просто серце щемить, дивлячись на цих бабусь та дідусів. Вони ж увесь час чекають на своїх рідних та близьких їм людей – а ті все не приходять… Мабуть, соромляться своїх стареньких і хворих батьків. Під час своєї роботи ти стаєш не лише свідком, а й відповідальним  учасником багатьох доль. Складна професія, проте я ніколи не пошкодувала, що обрала саме її. Бути медичною сестрою – моє покликання.

− Якою має бути медична сестра?

...

 На мою думку, медсестра – це, перш за все, взірець порядності, людяності та чистоти. Медик – одна з найгуманніших професій на Землі і в той же час одна з найтяжчих. Таку професію може обрати лише по-справжньому добра, терпляча, відповідальна та чутлива до чужого горя людина. Медичні сестри уособлюють одну з найшляхетніших професій, адже оберігається найбільший дар Божий – людське життя! У надважкий час вони на цілодобовій сторожі людського життя. У цьому жертовному щоденному служінні вони часто не мають права на спокій, відпочинок, власні емоції, чи навіть  страх. І вдень і вночі вони поруч  – готові прийти на допомогу хворому. І мабуть, це не випадково, що важка місія медичної сестри здебільшого лягає на тендітні жіночі плечі. Бо саме жіноче чутливе серце, добрі руки та велике терпіння так необхідні у цій професії.

− При такому щільному графіку де знаходите час та сили для хобі? Подейкують, що у Вас не лише легка професійна рука, а і взагалі золоті руки майстрині, яка дуже гарно в’яже.

 Головне моє хобі – це моя родина, якій я вдячна за все – за розуміння, любов, підтримку, турботу. Я вдячна Богові, що вони в мене є, вони завжди поруч. Моя родина – моя гордість, моє життя. Тому відпочинок у родинному колі – то моє найбільше щастя! Як кожна турботлива матуся, намагаюсь їх зігріти теплом – і  не лише душевним, а й в’язаними речами, виготовленими власноруч. Я не можу просто так дивитися телевізор – обов’язково щось в’яжу. Створюю речі, потім їх дарую. Дуже люблю робити подарунки. І роблю це від чистої душі і від щирого серця. А захопилася в’язанням ще в юнацькі роки.

− У день професійного свята щоб Ви хотіли побажати своїм колегам?

 По-перше, хочу привітати всіх своїх колег, особливо колектив травматологічного відділення, де я працюю, з Міжнародним днем медичної сестри. Прийміть мої щирі вітання та безмежну вдячність за ваші чуйні серця! Нехай усе добре, зроблене з душею та натхненням, повертається до вас сторицею! Нехай кожна мить життя радує своєю неповторністю! Миру, здоров’я, добра та любові вам та вашим родинам! І нехай клятва Гіппократа ніколи не буде обтяжливим обов’язком, а лише приємною місією! Нехай береже вас Господь! Зі святом вас!

Інтервенційні хірурги опанували європейській досвід

На базі відділень інтервенційної кардіології та інтервенційної радіології Чернігівської міської лікарні №2 10−11травня відбувся міжнародного рівня майстер-клас, присвячений виконанню ендоваскулярних реканалізацій хронічних оклюзій коронарних артерій. У перекладі з медичної мови йшлося про малотравматичне втручання на серці пацієнтів, хворих на стенокардію.
Стенокарді́я (застаріле грудна жаба) − захворювання, симптомами якого є напади раптового болю в грудях внаслідок недостатності кровопостачання міокарду.
Досвідом ділився керівник Різької клініки серця та судин (Латвія) Артіс Калніньш, один із провідних інтервенційних кардіологів Європи. Аудиторію учасників, які переймали напрацювання, склали інтервенційні кардіологи Запоріжжя, Києва, Полтави, Чернігова.
Руки досвідчених хірургів рятували життя пацієнтів зі складними випадками захворювання у віковій категорії від 42 до 76 років. Оперативні втручання здійснювалися в режимі онлайн-трансляції з операційних. Тривали операції від трьох до шести годин. Такого роду хірургічні втручання усувають симптоми стенокардії, виключають ризики повторного інфаркту, значно покращують прогноз пацієнта.
Як зазначив завідувач відділення інтервенційної радіології (рентгено-хірургічний блок) та рентгенології – серцево-судинний, ендоваскулярний хірург відділення серцево-судинної хірургії Чернігівської міської лікарні №2 Олександр Бараненко, майстер-клас такого масштабу – дебютний проект, який відбувся за ініціативи київських колег та був підтриманий адміністрацією та інтервенційними кардіологами нашого медичного закладу.
− Наші інтервенційні кардіологи вже виконують подібні операції. Під час майстер-класу ми мали обмін досвідом із досвідченими колегами. Адже технології виконання розвиваються, вимагають постійного професійного росту, – підкреслив хірург.

 

Професія – милосердя

.

12 травня − Всесвітній день медичної сестри. Професійний день відзначають із 1971 року за ініціативи Міжнародної ради медсестер. Свято приурочили до дня народження англійської сестри милосердя Флоренс Найтінгейл, яка під час Кримської війни організувала в Туреччині догляд за пораненими солдатами. В Україні це професійне свято відзначають з 1997 року. Час спливає. Які ж вони, сучасні сестри милосердя, і чи гідно несуть це почесне звання? Про це ми запитали у Світлани Леоненко, заступника головного лікаря з медсестринства Чернігівської міської лікарні №2.

– Світлано Анатолієвно, де взяло витоки Ваше бажання, а згодом і рішення стати медичним працівником?

– Стати медичною сестрою – це, напевно, мрія з дитинства. Як і багато хто з дівчат, я бавилася в лікарню: «лікувала» ляльок, рідню, робила їм уколи, вислуховувала серце, виміряла тиск, перев’язувала рани. Вигляду крові і ран я не боялася ніколи. З кожним роком підростала я, а разом зі мною і мрія присвятити себе професії, яка дозволяє рятувати людині життя. По закінченню школи вступила до Чернігівського медичного училища, яке закінчила з червоним дипломом. Свій професійний шлях розпочала медичною сестрою по догляду за хворими в неврологічному відділенні. Потім була переведена старшою медсестрою урологічного відділення. Із 2008 року працювала головною медичною сестрою, а у 2014 році закінчила Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського (Інститут медсестринства), після чого переведена на посаду заступника головного лікаря з медсестринства КНП «Чернігівська міська лікарня №2».

– Якщо говорити про сучасний портрет медичної сестри, то який він сьогодні?

– Існує думка, що робота медичної сестри – доля тих, у кого не хватило ані сили, ані часу, ані коштів, щоби продовжити медичну освіту після медичного училища та отримати диплом лікаря. Мовляв, повсякденні обов’язки цих фахівців дуже прості. Здавалося, ну що там складного: роздавати пігулки, прописані лікарем, вимірювати температуру, тиск, робити ін’єкції... Вважаю, що це дуже поверхнева думка про професію медичної сестри. Працюючи багато років поспіль, я можу сказати, що цей кусок хліба – важкий. Сучасний рівень розвитку сестринської справи потребує від медичної сестри вміння самостійно оцінювати стан хворого, вести правильний нагляд за ним, приймати відповідальні рішення, які знаходяться в її компетенції, надавати першу допомогу на догоспітальному етапі. Медичні сестри своєю працею щоденно рятують тисячі людських життів, отже, не мають права на професійну помилку. Найменша неточність може призвести до непоправних наслідків. Хоча медична сестра самостійно й не лікує хворого, а лише виконує призначення лікаря, її роль в одужанні пацієнта надвелика. Перебуваючи весь час біля хворого, вона фіксує всі зміни, що відбуваються в його стані, вона повинна вміти заспокоїти та полегшити його страждання. Позитивний результат всього процесу лікування залежить не лише від правильно проведеної операції, а більшою мірою й від догляду за хворим у післяопераційному періоді. Тож жоден лікувальний процес неможливо завершити без участі медичної сестри, її професійного догляду.

.

– Щоби відповідати високій планці сьогодення, потрібно постійно вдосконалювати свої навички. Як підвищують свій професійний рівень медсестри другої міської лікарні?

– У нашій лікарні з моменту відкриття було обрано Раду медичних сестер, до складу якої входять висококваліфіковані медичні сестри медичного закладу. Рада медичних сестер здійснює керівництво роботою середнього та молодшого медичного персоналу (проводить профільні конференції, готує середній медичний персонал до атестації, рекомендує медичну літературу, здійснює постійне анкетування серед пацієнтів, яке дозволяє оцінити  рівень надання допомоги медичними сестрами). Кожні п’ять років медичні сестри проходять курси удосконалення на базі Чернігівського базового медичного коледжу. Велика робота з підвищення кваліфікації проводиться як на загальнолікарняному рівні, так й у відділеннях.

– Щоби зберегти соціальний статус медичного працівника та довіру в очах пацієнтів, доводиться докладати багато зусиль. А чи маєте Ви, Світлано Анатолієвно, професійне кредо?

– Дійсно, робота важка. Адже заступник головного лікаря з медсестринства  медичного закладу повинен бути стратегом і тактиком, організатором і контролером в одній особі, забезпечуючи ефективність роботи всього колективу середнього медичного персоналу. Сестринська справа – головна опора практичної медицини. Доглядати за хворими часом буває важче, ніж встановити діагноз або прооперувати. Ми робимо все можливе. Особисто я вважаю, що ставитись до пацієнта треба так, я ти хотів би, щоби ставилися до тебе! Це – головний принцип у моїй роботі. Про це я нагадую і своїм колегам. Думаю, що в будь-якій ситуації треба залишатися, перш за все, порядною людиною і керуватися людськими настановами. У наше складне сьогодення вкрай важливо не втратити людяність, що особливо важливо для представника медичної сфери, де людський фактор є пріоритетним.

–Що Ви можете сказати про медсестринський колектив лікарні?

– Колектив – дуже великий та дружній, у ньому лише середнього та молодшого медперсоналу налічується більш ніж 800 осіб. Показником нашої роботи є багаточисельні позитивні відгуки про наше ставлення до пацієнтів і нашу участь в їхньому одужанні.

– Допомагати хворим людям – величезна відповідальність. Про що б ви хотіли попередити тих, хто збирається опанувати професію медичної сестри. Чи потрібні якісь особливі якості людині?

– Вважаю, що лише світлі та добрі душею люди у змозі допомогти людині впоратися з важкою недугою. Доброта, чуйність, милосердя, співчуття, поєднані з професіоналізмом, досвідом, навичками, – напевно, найголовніші риси медичної сестри. Приходячи на роботу, медичні сестри повинні залишити за порогом усі свої проблеми, особисті турботи. Відносно хворих не повинно бути образ, антипатій. Не можна бути медичною сестрою без постійної готовності прийти на допомогу!

– Якою, на Вашу думку, є універсальна корисна порада дійсним та потенційним споживачам медичних послуг?

– Головна порада – це мати величезне бажання бути здоровим. Адже здоров’я – одна з найголовніших цінностей у житті людини. Якщо в людини нема здоров’я – будь то фізичне або, що не менш важливо, здоров’я душевне, – то говорити про високу якість життя і гармонії не доводиться. На жаль, у нашому суспільстві прийнято замислюватися про своє здоров’я тоді, коли воно вже неабияк похитнулося. Лише тоді, коли тіло або душевний стан не дозволяє людині повноцінно жити, виявляючи ті чи інші проблеми, – тоді людина починає замислюватися про те, що треба, мабуть, щось робити. Однак набагато легше займатися профілактикою, ніж лікуванням. Тож розпочніть шлях до оздоровлення вже сьогодні! Крім того, хочу наголосити пацієнтам: медичні працівники – ваші партнери в боротьбі з недугою і успіх лікування залежить від ваших взаємовідносин.

– Щоб Ви хотіли побажати з нагоди професійного свята?

– Користуючись нагодою, хочу привітати всіх медичних сестер із професійним святом та висловити найтепліші слова вдячності представникам найгуманнішої у світі професії, тим, хто, не жаліючи зусиль і часу, приймає на себе важкий тягар людського болю і страждань, оберігає найцінніше, що є в людини, – її життя. Адже здоров’я нації є базовою умовою нормального розвитку країни, її благополуччя. Прийміть побажання міцного здоров’я і добробуту вам, вашим рідним і близьким! Нехай здійсняться всі ваші задуми, а віра й оптимізм завжди залишаються з вами!

 

Друга лікарня вшанувала пам’ять загиблих у Другій світовій війні

8-9 травня – дні, які символізують перемогу над нацизмом у Другій світовій війні.
Колектив Чернігівської міської лікарні №2 низько схиляє голови та вшановує тих, хто під час німецько-радянської війни своїм життям проклав дорогу до перемоги та поклав край нацистського злочину проти людства.
У межах урочистостей представники адміністрації медичного закладу здійснили покладання вінків на братську могилу, яка знаходиться в урочищі «Яловщина» на території закритого міського кладовища, та вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
В урочищі захоронено близько 7500 мирних жителів єврейської національності, яких фашисти ростріляли в ярах Чернігівської Швейцарії в період з 1941 по 1943 роки (район 11-ї школи-ліцею і колишнього Юридичного технікуму).
Як зазначив головний лікар Чернігівської міської лікарні №2 Володимир Фаль, у ці дні ми віддаємо шану всім тим, хто у жорстокій битві виборював нашу свободу, хто захищав рідну українську землю від нацизму. Війна – це наш біль, війна – це наша гірка пам’ять, яка повинна передаватися з покоління в покоління, щоби це страшне лихо більше ніколи не повторилося.
– Наш земний уклін усім, хто пережив роки окупації та пекло концтаборів, хто піднімав з руїн і відроджував рідний край. Нехай зігріває нас всіх незгасне світло перемоги над нацизмом, додає сил та наснаги для добрих справ в ім’я щасливого майбутнього нашої країни! Час невладний над щирою вдячністю людських сердець, і скільки б не минуло років, пам’ять про величний подвиг воїнів-захисників житиме!
Хай мир і злагода панують на нашій землі! Вічна пам’ять загиблим, низький уклін живим! – промовив Володимир Фаль.

 

Друга лікарня отримала вищу акредитаційну категорію

Чернігівська міська лікарня №2 отримала вищу акредитаційну категорію, про що свідчить сертифікат від 3 квітня цього року. На сьогодні ЧМЛ №2 – перша з лікарень Чернігова, що отримала такий високий статус.
За словами заступника головного лікаря з медичної роботи Валерія Якуніна, робота над проектом розпочалася у грудні минулого року. Акредитації передувала велика й копітка робота всього колективу лікарні.
Рішення про відповідність медичного закладу вищій категорії приймала акредитаційна комісія Управління охорони здоров’я Чернігівської обласної державної адміністрації. Рішення затвердило МОЗ України.
Критерії акредитації обумовлені Міністерством охорони здоров’я. Під час роботи в лікарні акредитаційної комісії було проінспектовано роботу закладу за різними напрямками: від організації роботи лікарні в цілому, контролю якості, кадрового забезпечення закладу, діяльності відділень аж до санітарно-епідеміологічного благополуччя, метрологічного забезпечення тощо.
Неодмінною умовою отримання вищої категорії є відповідність медичного закладу ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги ISO 9001:2015, IDT». Нагадаємо: Чернігівська міська лікарня №2 отримала сертифікат 12 грудня 2018 року.
‒ Отримання вищої акредитаційної категорії свідчить про престиж лікувального закладу, у якому здійснюється вищий рівень надання медичних допомоги, котра відповідає всім стандартам, гарантується якість надання медичних послуг тощо, – прокоментував Валерій Якунін

 

Більш ніж 100 пацієнтів пройшли навчання в новоствореній «Школі здоров’я»

Четвертого квітня – напередодні Всесвітнього дня здоров’я – у поліклініці Чернігівської міської лікарні №2 стартувала «Школа здоров’я». Перше заняття провели лікарі відділення первинної допомоги.
 Охорона здоров’я пацієнтів, поширення серед населення знань щодо профілактики, ранньої діагностики та можливостей сучасного лікування захворювань в умовах Чернігівської міської лікарні №2 – пріоритетний напрямок діяльності новоствореної школи. Проект зібрав  більше 100 пацієнтів. Темами для занять стали гіпертонічна хвороба, передракові захворювання та цукровий діабет. Слухацька аудиторія мала можливість стати учасниками тематичних лекторіїв, поспілкуватися з лікарями, пройти безкоштовне обстеження на вміст цукру у крові та отримати корисні фахові поради й рекомендації.  Серед викладачів – завідувач амбулаторії Оксана Кальдяєва, лікарі семейні Ірина Зозуля, Олена Прохорова і лікар-терапевт дільничний Наталія Сусло.
 Як зазначила заступник головного лікаря з поліклінічної роботи Інна Сорокіна, багато пацієнтів, на жаль, мають хронічні захворювання. Тож завдання лікарів – навчити, як жити з тим чи іншим захворюванням, знати про його можливі ускладнення, зорієнтувати у пріоритетах харчування, ведення фізичної активності. Застосовані знання дозволять пацієнтам покращити своє життя.
Заняття у школі планують проводити раз на три місяці.

 

4 квітня стартує «Школа здоров’я» для пацієнтів

О 12.00 4 квітня 2019 року в поліклініці Чернігівської міської лікарні №2 для пацієнтів свої двері відкриє «Школа здоров’я». До Всесвітнього дня здоров’я, якій відзначається щороку 7 квітня, відділення первинної медичної допомоги поліклініки проводить перше заняття. У пацієнтів в межах заходу буде можливість поспілкуватися з лікарями, прослухати цікаві доповіді, поставити запитання та отримати на них фахові відповіді. «Школа здоров’я» спрямована на активну просвітницьку діяльність, поширення серед населення знань щодо профілактики, ранньої діагностики та можливостей лікування захворювань. Діалог із пацієнтом є прямим обов’язком медичних працівників, тим більш – лікарів сімейних.
Маршрутизатор пацієнта
1. «Гіпертонічна хвороба: вимоги до прийому ліків, дієтотерапія, фізична активність» – доповідь із презентацією лікаря сімейного Зозулі І. В., конференц-зал, ІІ поверх, над реєстратурою.
2. «Гіпертонічна хвороба, її ускладнення, перша допомога» – доповідь із презентацією лікаря-терапевта дільничного Сусло Н. В. – кабінет №31, ІІ поверх, над реєстратурою.
3. «Передракові захворювання шкіри» – доповідь із презентацією лікаря сімейного Прохорової О. О. – кабінет №35, ІІ поверх, над реєстратурою.
4. «Цукровий діабет ІІ типу: дієтотерапія, траволікування» – заняття завідувачки амбулаторією Кальдяєвої О. М. – хол поліклініки, І поверх.
-------------------------------------------------------------------------------------

 

У Другій лікарні вирішено питання з КТ-діагностикою

У Чернігівській міській лікарні №2 обслуговується майже 75 тисяч пацієнтів. Успішне лікування хвороби можливо тільки в разі своєчасного встановлення пацієнтові точного діагнозу. Для цього застосовуються різноманітні діагностичні інструменти, включно з найточнiшим методом – комп’ютерною томографією (КТ). Відтепер така можливість у пацієнтів є! Цього тижня на базі міської лікарні №2 відкрився кабінет (№209) комп’ютерної томографії. Комп’ютерний томограф – це найсучасніший у місті та області 64-зрізовий апарат. Устаткування – запозичене, воно не є власністю лікарні, бо своїми силами вона не в змозі придбати таке дороговартісне обладнання. Томограф інстальовано, відкалібровано та запущено в роботу.
− КаТе дає змогу на значно вищому якісному рівні виконувати обстеження. Крім того, цей апарат може здійснити обстеження з подвійним контрастуванням усіх частин тіла людини, – зазначив головний лікар Чернігівської міської лікарні №2 Володимир Фаль.
Пропускна здатність КТ досить висока – до 15 осіб у зміну. Планується, що томограф буде працювати у дві зміни, а за потреби – цілодобово. Тож він повністю задовольнить потреби лікарні. Наразі кабінет працює з 9.00 до 19.00, в суботу і неділю – за домовленістю. У кабінеті працюють два лікарі та два лаборанти, які мають великий досвід роботи і постійно вдосконалюють свої навички.
Як розповіла адміністратор кабінету комп’ютерної томографії Оксана Березинець, комп’ютерний томограф розрахований на обслуговування пацієнтів вагою до 200 кг. Для тих пацієнтів, хто не дуже комфортно почувається в закритому просторі, проводиться психологічний тренінг. Під час дослідження існує постійний зв’язок між пацієнтом та лікарем за допомогою відео- та аудіосистем. Направлятимуть на обстеження всі лікарі – як сімейні, так і вузькі спеціалісти.
Довідково: Комп’ютерна томографія – це неінвазивний метод дослідження людського організму, заснований на формуванні та комп’ютерній обробці безлічі рентгенівських знімків («зрізів»).

Як вітали жінок зі святом у другій міській лікарні

Напередодні жіночого дня  8 Березня чоловічий колектив Чернігівської міської лікарні №2 щиро вітав cвоїх представниць прекрасної половини людства зі святом. Як зазначив головний лікар медичного закладу, заслужений лікар України, лауреат Державної премії Володимир Фаль, щоб там не говорили опоненти й критикани жіночого свята, воно має бути! Він  щиро подякував жінкам  за благородну та нелегку працю, за вміння та натхнення, за терпіння та терпимість, за самовідданість та самопожертву! У своєму привітанні Володимир Фаль зокрема зазначив, що жінки заслужили подяку і вдячність − немає місії благороднішої, ніж повертати хворому радість одужання і життя.
Найкращі представниці лікарні під час урочистої частини були відзначені за сумлінну працю й чуйне ставлення до хворих грамотами та грошовими преміями, їм були вручені квіти. Про це було зазначено у Святковому Березневому Наказі, котрий озвучив заступник головного лікаря з хірургічної роботи Едуард Рибачук.  
Чоловіки  побажали жінкам залишатись завжди молодими, бадьорими, вірними своїм мріям. І неодмінно бути здоровими, успішними і щасливими!
Яскравим акцентом святкового заходу прозвучали вірші, власноруч написані та продекламовані завідувачем відділення гн. хірургії Владиславом Аландаренком. Нікого не залишив без  настрою фольк-гурт «КАЛИТА», який виконав віночок українських народних пісень.

Глаукома полює за твоїми очима! Обстежуйся!

Березень, 6 число – Всесвітній день боротьби з глаукомою. Цей день започаткований 2008 року за ініціативи Всесвітньої асоціації товариств глаукоми – WGA і Всесвітньої асоціації пацієнтів з глаукомою – WGPA. Як акцентує увагу лікар-офтальмолог, завідувач офтальмологічного відділення Чернігівської міської лікарні №2 Світлана Стратілат, захворювання, що розпочинаються непомітно, без симптомів – особливо підступні. Це стосується й глаукоми.
Підступність глаукоми
Глаукома – це хронічне прогресуюче захворювання, що уражає зоровий нерв і характеризується змінами в полі зору. У ряді випадків хвороба супроводжується періодичним або стійким підвищенням очного тиску. Хвороба за пізнього виявлення та без адекватного лікування призводить до неминучої сліпоти. Глаукома є однією із основних причин слабозорості та сліпоти у світі. Існують десятки форм захворювання, найбільш поширеною серед населення є первинна відкритокутова глаукома.
− При глаукомі зоровий нерв гине. Відбувається це непомітно й безболісно для людини. Вона не помічає, що поле зору в неї поступово звужується. Спочатку вона перестає бачити те, що знаходиться ліворуч і праворуч, а згодом страждає і центральний зір. У якийсь момент настає повна сліпота, – розповідає фахівець.
 
Фактори ризику
Чинники ризику, що впливають на виникнення та прогресування глаукоми, поділяють на загальні та місцеві.
До перших належать вік – старше за 60–65 років, несприятлива спадковість, цукровий діабет, артеріальна гіпотонія та гіпертензія, гіпотиреоз.
Місцеві фактори включають зміни в оці, викликані міопією, гіперметропією, дистрофією райдужки, вродженими аномаліями розвитку на фоні зрілої катаракти, посттравматичних та післяопераційних змін.
Існує низка симптомів, на які потрібно звертати увагу:
·       райдужні кола при погляді на джерело світла;
·       періодичний туман перед очима;
·       тиснучий біль в оці;
·       погіршення орієнтації в темряві.
За таких симптомів потрібно зразу звертатися до фахівця.
Як лікувати
Метою лікування глаукоми насамперед є припинення або сповільнення її прогресування для максимального збереження зорових функцій, констатує лікар-офтальмолог Світлана Стратілат. Дуже важливо для збереження зору як вчасно виявити патологію, так і якісно контролювати за станом зорового нерву та змінами в полі зору. Для цього є необхідне найновітнє обладнання. У Центрі мікрохірургії ока Чернігівської міської лікарні №2 є сучасна апаратура, що дає змогу на високому рівні контролювати зміни в зоровому нерві та вимірювати товщину шару нервових волокон.
– Якщо людина вчасно звернулася до лікаря і хвороба виявлена на ранній стадії, то зір буде збережено,– наголошує лікар-офтальмолог.
Розпочинають лікування найчастіше з медикаментозного. За відсутності або недостатньому ефекті переходять до лазерних операцій. За браком стабілізації глаукомного процесу показане хірургічне втручання. Мікрохірургічні методи лікування – це фільтруючі операції, спрямовані на створення штучного відтоку внутрішньоочної рідини. Після хірургічного втручання глаукома залишається, тому в подальшому, якщо підвищується очний тиск, виконуються повторні операції.
Слід памятати, що глаукома – це хронічне захворювання, яке потребує постійного контролю та спостереження лікаря. Запорукою успішного лікування є суворе дотримування призначень та рекомендацій лікаря-офтальмолога щодо лікування (місцевого, загального), режиму праці, способу життя тощо. Хворий не повинен самостійно змінювати режим, кратність прийому ліків. Усі хворі на глаукому потребують довічного контролю за очним тиском, станом зорового нерву та полем зору. Пацієнти кожні три місяці повинні проходити повне офтальмологічне обстеження, за необхідності – частіше. Дуже важливо дотримуватися здорового способу життя: не палити та відмовитися від алкоголю, раціонально харчуватися, надавати переваги овочам та фруктам, частіше бувати на свіжому повітрі, більше рухатися, уникати нервових перевантажень, слідкувати за зоровими навантаженнями, особливо при роботі за комп’ютером.
 Невтішні тенденції
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на планеті нараховується 12,5 мільйони людей осліплих внаслідок глаукоми. В Україні ж глаукома займає 2-е місце серед причин первинної інвалідності. На території, що обслуговує поліклінічне відділення Чернігівської міської лікарні №2, мешкає приблизно 1000 хворих на глаукому. Щорічний приріст хворих складає близько 100 нових випадків. Глаукома останнім часом має тенденцію до поширення та значно помолодшала. Якщо раніше хворобу виявляли, починаючи з 50–55 років, то зараз зустрічаються випадки, коли хворіють 35-річні. Усім людям у віці старше 40 років необхідно регулярно відвідувати офтальмолога та вимірювати очний тиск. Якщо ж є фактори ризику, то потрібно обстежуватися, починаючи з 35-річного віку.
Будьте здорові! Бережіть свій зір змолоду!

 

Друга лікарня підвела підсумки року та окреслила плани на майбутнє

Під час медичної ради, яка відбулася 14 лютого, колектив Чернігівської міської лікарні №2 підвів підсумки роботи минулого року та окреслив подальші кроки щодо вдосконалення спеціалізованої медичної допомоги на 2019-й. Як зазначив у своєму слові головний лікар Чернігівської міської лікарні №2, заслужений лікар України, лауреат Державної премії Володимир Фаль, для лікарні минулий рік став роком проведення реформ. Довелося реорганізувати заклад із бюджетної установи в комунальне некомерційне підприємство. Заклади такого формату мають право укладати договори з Національною службою здоров’я України та отримувати через неї пряме фінансування за надані послуги з Державного бюджету.
Другим потужним кроком стало реформування первинної ланки надання медико-санітарної допомоги, яку, попри існуючі попередні теорії щодо відокремлення «первинки» від спеціалізованої медичної допомоги і створення Центрів первинної медико-санітарної допомоги, зберегти у складі КНП «Чернігівська міська лікарня №2» таки вдалося.
Було зазначено, що реформування збільшило фінансування медичного закладу. Це надало можливість укомплектувати кабінети сімейних лікарів, забезпечити фахівців первинної ланки необхідною оргтехнікою, суттєво збільшити заробітну плату лікарів первинної ланки, а отже – мотивувати лікаря виконувати свою роботу більш якісно. Втім поки що судити про якість роботи первинної ланки зарано – сьогодні її можна оцінювати поки що за кількістю підписаних декларацій між пацієнтом та сімейним лікарем. Проте загальна картина оплати праці медиків залишає бажати кращого. Адже її рівень значно поступається зарплаті лікарів країн Європи. На сьогодні рівень заробітної плати медиків Чернігівської міської лікарні №2 відповідає загальноукраїнським показникам і складає $200−250 для лікарів та $100−150 – для медичних сестер.
Серед питань, не вирішених у процесі, запропонованому МОЗ України, залишається невизначеність із тим, хто має сплачувати за решту досліджень, які не увійшли до безоплатного гарантованого пакету медичних послуг первинної допомоги від держави. Виходить, що це лягає тягарем на плечі самого пацієнта. Особливо це питання стане болісним для тих пацієнтів, які на 1 липня 2019 р. не укладуть декларацію зі своїм сімейним лікарем.
Досить вагомою залишається проблема кадрового потенціалу не тільки для другої міської лікарні, а й у цілому для медичної галузі. Лікарі та медсестри реалізують себе у приватному бізнесі, виїздять за кордон, становляться заручниками тіньового працевлаштування. Якщо ситуація з лікарями у Чернігівській міській лікарні №2 більш-менш стабільна, то потреба у сестрах медичних молодших на сьогодні існує.
До уваги медичної аудиторії аналітичні доповіді роботи своїх підрозділів також представили: заступник головного лікаря з медичної частини Валерій Якунін, заступник головного лікаря з хірургічної роботи Едуард Рибачук, заступник головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності Наталія Фурс, заступник головного лікаря з поліклінічної роботи Інна Сорокіна, завідувач травматологічного відділення Сергій Кушнір та завідувач новоствореного кардіохірургічного відділення Ігор Венгер (основні тези кожної з доповідей будуть викладені окремо – слідкуйте за нашими новинами).
Також був поданий аналіз видатків Чернігівської міської лікарні №2. Зокрема зазначено, вони склалися:
▪ із заробітної плати, що є 100% субвенцією держави;
▪ із комунальних послуг, що на 97% сплачено коштом місцевого бюджету, решту сплачено власними надходженнями;
▪ із закупівлі пального та матеріалів, що відбулася на 23% із місцевого бюджету, решта – власним коштом;
▪ із медикаментів – 45% коштом місцевого бюджету, решта – власними коштами.
Загалом учасники медичної ради дійшли висновку, що, попри більшість вдалих напрацюваннях, є й недоліки, усунення яких значно покращить роботу. Зокрема під час заходу було наголошено на тому, що перебуваючи в непростих економічних можливостях і в умовах конкуренції, яка є реалією та вимогою часу, медичний заклад має мобілізувати всі сили для того, щоби надати пацієнтові максимально якісну послугу й задовольнити його потреби на всіх етапах лікування.

Важливу складову позитивних змін колектив вбачає у вирішенні низки потужних завдань на 2019 рік. Вони полягають у завершенні процесу реформування медико-санітарної допомоги, де пріоритетними акцентами є підвищення якості, покращення доступності, зменшення коефіцієнту госпіталізації. Наступним дієвим кроком має стати проведення підготовчої роботи з реформування спеціалізованої допомоги – як амбулаторної, так і стаціонарної. 2019 рік стане роком розвитку та впровадження новітніх технологій у кардіохірургії, у сфері допомоги хворим із гострим інфарктом міокарду і гострим коронарним синдромом, у лапароскопічній хірургії, удосконалення діагностичної бази.

 

330 осіб звернулося за медичною допомогою через негоду

Тільки за минулий тиждень до травмпункту Чернігівської міської лікарні №2 звернулося більше 330 осіб, із них 30 госпіталізовано.
За інформацією завідувача травматологічного відділення Сергія Кушніра, такого завантаження у травмпункті та травматологічному відділенні не було за всі 26 років існування медичного закладу.
− Жодного року не було так, щоби відділення працювало з таким перевантаженням – 88 осіб лікуються у відділенні, яке розраховано на 60 ліжок! Такого не було, щоб за тиждень провели 28 планових оперативних втручань. Усім пацієнтам надана кваліфікована медична допомога, – коментує Сергій Кушнір.
Як додав лікар-травматолог Ігор Хандога, який був черговим у травмпункті 24 січня, у середньому щодня звертається близько 60 осіб, з яких майже дві третини – це ті, хто травмований на вулиці. В основному, це травми верхніх та нижніх кінцівок, травми грудної клітки, голови.
Аби не потрапити на лікарняне ліжко, наголошують лікарі, треба уважніше дивитися під ноги, при падінні групуватися та носити спеціальне зимове взуття з протекторами.

Володимир ФАЛЬ: Реанімувати медицину не потрібно – вона жива, нормально працює, дайте належне фінансування – медицина стане кращою!

У системі реформ, які відбуваються в нашій країні, змінюється підхід і до функціонування системи охорони здоров’я. Наразі питання про реформування цієї галузі набуло особливої гостроти та резонансу. Адже українська медицина за визначенням має змінюватись тільки на краще. І в жодному разі не повинен постраждати сам пацієнт. Тому як впливає реформа на сферу медицини в нашому місті, про фінансування та про результати роботи та подальші перспективи галузі охорони здоров’я в інтерв’ю розповів головний лікар Чернігівської міської лікарні №2, лауреат Державної премії, заслужений лікар України Володимир Фаль.

 

– Володимире Петровичу, новий рік – час підбивати підсумки, окреслювати перспективи. Яким був 2018-й для однієї з найбільших лікарень Чернігова? Що зроблено в інтересах здоровя чернігівців? Які плани на майбутнє?

Головний лікар КНП "ЧМЛ №2" ЧМР Фаль В.П.

– Минулий рік для нашої лікарні був більш-менш успішним. По-перше, стартувала реформа первинної медико-санітарної допомоги. Так звана «первинка» на сьогодні працює, на неї спрямовуються кошти з Національної служби здоров’я України. Перші результати обнадійливі – фінансування «первинки» покращилось, лікарі та медсестри мотивовані (їхні зарплати підвищились). Також ми приділяємо увагу розвитку вторинного рівня медичної допомоги. У медичному закладі динамічно опрацьовується такий напрямок як кардіохірургія. Руками наших кардіохірургів здійснено більше 300 операцій на відкритому серці. Досить продуктивно розвивається малоінвазивна кардіохірургія. Наші лікарі успішно лікують гострі інфаркти міокарду та гострі коронарні синдроми. Чернігівська міська лікарня №2 – єдиний в області заклад, який у цілодобовому режимі без вихідних надає цю допомогу. За минулий рік виконано майже 900 обстежень, які дозволяють проаналізувати стан судин серця. Тільки впродовж 2018-го виконано 386 стентувань. Прогресивно розвивається лапароскопічна хірургія. Такого різновиду оперативних втручань виконано майже 500. Більше 600 сягає число ендоскопічних операцій. Все це говорить, що медичний заклад має потужний потенціал та поступово розвивається на потребу пацієнта. У 2019 році ставимо для себе задачу – не втратити своїх позицій, що в умовах скромного державного фінансування завдання досить непросте. Незабаром у нашій лікарні відкриється окреме відділення кардіохірургії. Плануємо в межах майбутнього заходу провести науково-практичну конференцію. Є домовленість про співпрацю з Національним інститутом серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова. Маємо за мету і в подальшому активно розвивати науково-практичну роботу. Спеціалісти, що приїздять до нас, мають величезний досвід, діляться своїми напрацюваннями, підвищують кваліфікацію наших фахівців, мотивують їх до фахового розвитку. І основний стратегічний напрямок – це удосконалення надання медичної допомоги нашим пацієнтам.

– Підходячи до теми сьогоденної ситуації в українській охороні здоров’я і до тих змін, які відбуваються, скажіть: яке Ваше загальне відчуття, думки щодо введеної медичної реформи?

– Хочу наголосити: системи охорони здоров’я в країні не існувало й не існує. Є система надання медичної допомоги. Сьогодні здебільшого медичну сферу лають: відкрито лунають заклики, що медицина погана, треба щось міняти. Особисто в мене одразу виникає логічне запитання: скажіть, у нас все так добре в інших сферах – правовому секторі, аграрному, економічному, освітньому?! Причому навкруги сурмлять, що на реформи в цих галузях постійно виділяється суттєве фінансування. Ми що – їздимо по гарних дорогах? Ні! Але на них виділяють щорічно мільярди і при цьому ні в кого не виникає думки ремонтувати дороги без грошей. На реформу поліції виділили величезні кошти і продовжуємо виділяти щорічно. Нас задовольняє рівень роботи поліції? Ні, він не найкращий від того, що демонструвала міліція!

Проте чомусь до медицини в державі підходи зовсім інші – беруться в галузі щось реформувати, не давши кошти. Складається враження, що медицина кожен раз повинна доводити свою спроможність. На мою думку, не така й погана на сьогодні медицина, як її виставляють. Ми надаємо значно краще медичне обслуговування, аніж воно має бути у відповідності до тих коштів, які на неї виділяє держава.

Покращити медицину просто: дайте належне фінансування – і медицина стане кращою! Люди, перш за все, незадоволені чим? Вони змушені своїм коштом оплачувати ліки, діагностичне обстеження. Сьогодні заговорили про те, що в Україні існує проблема з доступністю до медичної допомоги. Той, хто про це говорить сьогодні, глибоко помиляється. І чому – я поясню на прикладі. Нещодавно я прочитав книжку відомого британського нейрохірурга Генрі Томаша Марша, де він описує медичну систему Великобританії. Скажу чесно: я був вкрай здивований тим, що в такій розвиненій державі, де виділяються великі кошти на медицину, людям доводиться чекати на консультацію вузького спеціаліста місяць або ж два – і це вважається нормальною світовою практикою! І з урахуванням сучасних тенденцій у медичній галузі нам треба бути морально готовим до цього. Альтернативою буде лише приватний лікар.

Щодо реформування в медичній галузі, то воно назріло давно. Втім втілювати його треба правильно, послідовно, виваживши кожен крок. Якщо раніше до думки лікарів, які представляють регіональну медицину, дослухалися, то сьогодні нас лише ставлять перед фактом. Реформа йде так, як її бачать виключно медичні високопосадовці. Так, для реформування української медичної галузі за взірець взята модель Великобританії. Але ж при цьому повинно бути розуміння, що у Великобританії на одну людину державою виділяється 2400 доларів на рік. Якщо ж вірити вітчизняній статистиці, то в нашій державі на 42 мільйони населення припадає 86 млрд гривень – по 2000 гривень на людину ($70), що в десятки разів менше! Вибачте на слові, але це рівнозначно, що прийти із десяткою в кишені до ресторану й вимагати найкраще обслуговування – це я до того, що реформи повинні бути ще й ґрунтовно прораховані.

–У чому полягають пріоритети реформування саме в Чернігівській міській лікарні №2? З якими труднощами доводиться стикатися? Яким чином ви їх долаєте?

– «Первинка» поступово, але реформується. Втім є свої нюанси. МОЗ прописало, що безкоштовно виконується вісім досліджень. Одразу ж виникає питання: за який кошт робити решту аналізів, наприклад, той же розвернутий біохімічний аналіз, за що медичному закладу купувати ті реактиви?!

Йдемо далі: хто має заплатити за консультацію вузького спеціаліста?.. Отже, більше запитань, аніж відповідей! Виходить, що за це має сплатити власним коштом хворий, бо держава про це не попіклувалася.

На сьогодні найскладніша проблема – невизначеність: хто, окрім пацієнта, має платити за решту послуг? З екранів звучить, що все в нас буде безкоштовне, втім всі мовчать, хто буде сплачувати. Виходить, що розпіарені спікери і можновладці хороші, а погані ми, лікарі, тому що медзаклади не в змозі лікувати пацієнта лозунгами і змушені благати про благодійну допомогу. Чернігівська міська лікарня №2 тільки в тому році витратила на закупівлю реактивів для здійснення аналізів близько 2 млн гривень. Це добре, що ми свого часу не зробили Центри первинної медико-санітарної допомоги. Відтак у поліклінічному відділенні пацієнт може звернутися як до свого сімейного лікаря, так і до вузького фахівця. І головне – сьогодні це безкоштовно для пацієнта. Завтра ж, якщо пацієнт йде за власним бажанням, без направлення сімейного лікаря, стане питання про сплату.

–Якщо говорити з Вами не як із лікарем, а як із пересічним чернігівцем: які Ваші критерії щодо вибору пацієнтом свого сімейного лікаря?

– Наша родина, як і більшість людей Чернігова, підписала декларацію із сімейним лікарем. До речі, тим, хто це ще не зробив, наполегливо рекомендую прийняти для себе це важливе рішення. Мої критерії до будь-якої людини полягають у наступному: перш за все, це професіоналізм, по-друге, людина має бути чесною та порядною як перед собою, так і перед іншими. Як на мою думку, у лікаря ще має бути й комунікабельність. Людина – особливо лікар – повинна викликати симпатію. Подивився хворий на нього – і хворому на душі стало краще. Є високофахові лікарі, втім вміння деяких із них спілкуватися із пацієнтами залишає бажати кращого. Бува так, що лікар в операційній – бог, творить дива, рятує життя, а як доходить до спілкування з пацієнтом – краще б помовчав. І це проблема, над якою треба працювати.

– Чи вистачає на сьогодні кадрового потенціалу в лікарні? Які мотиваційні важелі існують у Чернігівській лікарні №2 для заохочення молодих фахівців?

– Велика проблема кадрів існує не лише в медицині – вона на сьогодні характерна для всіх галузів української економіки. У тому році з лікарні звільнилося 10 лікарів – семеро з них виїхали за кордон, а троє лікарів пішли у приватну медицину. Це абсолютно різні категорії фахівців. Утім йдеться не лише про лікарів. Шукають кращої долі медичні сестри, муляри, люди інших професій. На жаль, той рівень зарплатні, який на сьогодні існує в державі для лікарів, аж ніяк не заоохочує фахівців йти у медичну сферу. Нещодавно вичитав у місцевій газеті, що комунальники міста отримують зарплату в 10000 гривень – це добре. Тоді чому ж наш лікар отримує мінімальну зарплату?! Середня зарплата лікарів у лікарні складає 6500 гривень. Залишається один мотиватор – як-то кажуть класичною фразою, «тиснемо на патріотизм»!

– Яка ситуація із забезпеченням лікарськими препаратами?

– Проблем із ліками сьогодні нема – ліки є! І якщо сьогодні чогось в аптеці немає, то завтра воно обов’язково буде. Більшість панікує: чому немає «Таміфлю»? Пояснення досить просте. Упаковка «Таміфлю» влітку коштувала за 500 гривень. Жоден аптекар не буде набирати дороговартісний препарат лише для того, щоб він лежав на складі. На сьогодні потреба виникла – вони його привезуть. Мушу зазначити, що суттєвим стримуючим важелєм є Національний перелік основних лікарських засобів, які можуть закуповуватись за державні кошти. Як приклад, із антибіотиків ми можемо, згідно переліку, закупити цефтріаксон, тоді як інші препарати, що є більш дієвішими для конкретного випадку, ми закупити вже права не маємо. От і виходить, що цей тягар знову лягає на плечі пацієнта.

– Якого обладнання наразі потребує Чернігівська міська лікарня №2? Чи вдається в умовах сьогоднішнього фінансування продовжувати запровадження в лікарні нових сучасних технологій?

– Існує великий перелік обладнання, якого ми потребуємо. На відміну від України, в таких розвинених країнах, як та ж Японія чи США, кожні п’ять років обладнання за причини морального старіння замінюється навіть попри те, що воно ще придатне до експлуатації. Безгрошів’я вітчизняної медичної галузі змушує в більшості випадків закуповувати апарати, які були у вжитку. Втім не все так погано: із нового обладнання ми придбали в минулому році нову стійку за бюджетні кошти, які нам виділила Чернігівська міська рада. Наразі опрацьовується питання із введенням в експлуатацію комп’ютерного томографа. Апарат буде найкращим в області – 64-зрізовий, що надасть можливість максимально ефективно обстежувати серце, мозок, інші органи. Проте апарат цей – приватний, коштує 200 мільйонів, яких у лікарні просто немає. Дякувати підприємцям – розуміючи потреби медицини, вони йдуть нам назустріч і вкладають свої кошти в потреби хворих. Всупереч скромному державному фінансуванню, медичний заклад все ж таки розвивається. Для ефективного функціонування новоствореного кардіохірургічного відділення вже закуплено необхідне обладнання: новий операційний стіл, світильники, контролюючу апаратуру, апарат штучного кровообігу тощо. Медичний заклад активно розвиває діагностичну базу. Нещодавно лікарня за власні зароблені кошти придбала біохімічний аналізатор, який має широкий спектр діагностичних можливостей.

–За тієї системи фінансування, яку пропонує НСЗУ, чи можна говорити про реальне збільшення забезпечення медичної галузі та про нівелювання системи благодійних внесків?

– На «первинці» про благодійну допомогу взагалі не йдеться. Законодавчо закріплений перелік безкоштовних послуг безоплатний і виконується. Ми придбали достатню кількість апаратів для проведення ЕКГ, тест-смужок для визначення цукру, гепатитів, СНІДу, реактиви для гемоаналізаторів, закупили достатню кількість вакутайнерів для забору крові тощо. Йдемо далі – аналізуємо реальне збільшення фінансування вітчизняної медичної галузі. Найбільшу суму в світі на фінансування медицини виділяє Норвегія. За даними 2017-го, на одного жителя цієї країни було виділено 7350 доларів на рік. Кошторис на медицину в США складає 4 трильйони доларів, це десь 7200 доларів на кожного пацієнта. На цей рік, якщо вірити статистиці, в Україні виділено 96 мільярдів гривень – по 80 доларів на українця. Так, це більше, ніж у попередньому році, на 10%. Проте ці відсотки – це лише покриття інфляції, на збільшення – жодної копійки! Отже, зрозуміло: поки не буде кардинального збільшення фінансування, жодна реформа не буде ефективною. Постає питання: яким чином можна збільшити кошторис медицини на надання медичної допомоги? Необхідна страхова медицина.

–Солідарне медичне страхування – фантом чи реальна перспектива розвитку медичної системи? Чому тоді в Україні по цей день немає страхової медицини?

–Збільшити кошторис медицини на надання медичної допомоги можливо за рахунок введення страхової медицини на рівні держави. Консолідоване страхування на рівні держави передбачає, що за медичне обслуговування платить кошти держава, вона ж покриває й лікування дітей, інвалідів, пенсіонерів тощо. Далі свій внесок робить кожен житель країни та роботодавець. Як приклад, у Німеччині роботодавець і людина сплачують по 7,4% від фонду заробітної плати. Разом це майже 15% – і це дуже гарний приріст! За рахунок цього лише в минулому році медицина Німеччини отримала 330 мільярдів євро. Чому тоді в Україні по цей день немає страхової медицини? А відповідь – на поверхні! У нас вже було розроблено та подано на розгляд майже 20 проектів про обов’язкове медичне страхування. Із них лише один дійшов до парламенту у 2003 році, де й був «благополучно похований». У нас у парламенті сидять люди, які знаходяться або ж на утриманні великого капіталу, або ж самі є крупними капіталістами – великими работодавцями та яким не пристало платити ще і страхові внески. Втім якщо в Україні запровадити страховий внесок у розмірі хоча б 4% – це збільшить фінансування вітчизняної медицини на 120–140 мільярдів гривень.

Якщо буде нормальне адекватне медичне страхування, то воно повинно стати основоположним для подальших реформ медицини. До речі, лікарняні каси як прообраз страхової медицини були створені вперше ще наприкінці XIX століття на півдні України – у Миколаївській та Херсонській областях!

  «Гроші ходитимуть за пацієнтом» − ця фраза все активніше звучить із вуст високопоставлених медичних посадовців. На Вашу думку, що це за гроші і чи відчують таке покращення пацієнти?

– Вважаю, для реалізації цієї теорії мають бути три умови. По-перше, повинні бути гроші, яких на сьогодні в Держбюджеті недостатньо. По-друге, пацієнти, які завжди були, є й будуть. По-третє, лікарі, до кого ці гроші підуть. Що ми реально маємо на сьогодні? На сьогодні в Україні стан із кадрами катастрофічний! Про оцінку праці можна взагалі мовчати. Молодий лікар отримує більш ніж скромну заробітну плату. Хіба 4–5 тисяч гривен – це гідна оцінка роботи лікаря – людини, яка дев’ять років провчилася й несе відповідальність за людське життя?! Коли гроші дійсно з’являться в державі, то й лікарня, що дійсно працює, буде їх отримувати. Лише отоді можна буде говорити, що гроші підуть за пацієнтом! А наразі те, що відбувається, – це більше схоже на перекладання із пустого в порожнє…

– У чому, на Ваш погляд, полягають три кити надання сьогоднішньої медичної допомоги?

– Сьогодні три кити наступні. Це – ентузіазм медпрацівників. Бо інакше я не можу пояснити дії тієї ж медсестрички, яка викладається біля хворого за мінімальну зарплатню. Підкреслюю, так працювати можуть лише святі ентузіасти! Наступне – ми ще живемо в ту епоху, коли медицина наслідує створене ще за минулих часів – до речі, далеко не самої гіршої системи медицини. Пам’ятаємо: у 1980 році ЮНЕСКО визнало первинну медицину того періоду часу кращою у світі. Третій кит – надія на краще майбутнє, на світло в кінці тунелю.

– В Україні планують ввести професійне ліцензування для лікарів? Чим воно буде відрізнятися від діючої системи атестації?

– На мою думку, воно взагалі нічим не відрізняється. Більш того, є певні досить спірні моменти. Сьогодні ліцензію отримує лікарня, вона вкладає кошти в підвищення фаховості лікаря, лікар, у свою чергу, щоби підтвердити свою кваліфікацію або ж підвищити свою категорію, проходить профільні курси. Коли ж ліцензію отримує лікар в індивідуальному порядку, він набуває права працювати на свій розсуд – як у державному медичному закладі, так і у приватному. Отже існує певне відчуття, що лікарі підуть по приватних клініках.

– Чи підставляє громада плече міській медицини? Якщо так, то хто ті меценати медичного закладу?

– Так, громада допомагає. Є певна кількість депутатів усіх рівнів, представники адміністрації, вдячні пацієнти, які опікуються проблемами закладу. Серед них є меценати, які нам постійно допомагають продуктами. Ось нещодавній випадок: чоловік лежав в палаті, із вікна дуло. Вилікувався – прийшов із пропозицією поміняти нам вікна. Втім хочу сказати: жебракувати та йти з простягнутою рукою – то не вихід для медичного закладу. Про належне фінансування має дбати держава.

– Традиційне запитання до лікаря: які Ви сповідуєте принципи, а можливо, у Вас є особистий рецепт здоровя? Який він?

– Рецепту здоров’я як такого немає. На західній Україні є такий вислів: «Смачно їсти, добре спати – Бог здоров’я мусить дати!» Досить часто пригадую Уїнстона Черчилля, який дожив до 92 років. Коли його запитали про його рецепт здоров’я, він відповів: там, де можна було сидіти, а не стояти – я сидів, там, де можна було лежати, а не сидіти – я лежав. Я не скажу, що лежати – це найкраще. Я би трохи трансформував цей стиль життя: людина повинна весь час рухатися. Це зовсім не означає, що потрібно влаштовувати броунівський рух – але в людини має бути якась мета, яка спонукає її до дії. Не втрачайте темпу життя! Ставте мету – і наближуйтесь до неї! Бережіть одне одного, не допускайте, щоби у ваших відносинах, у відносинах із вашими дітьми панував синдром недоуваги, не підміняйте батьківську увагу, любов, ласку грошима. Живіть на позитиві, у гармонії – і будьте здорові!

У Чернігівській міській лікарні №2 підписано майже 50 тисяч декларацій із пацієнтами – це 70% від можливого — інтерв’ю з заступником головного лікаря з поліклінічної роботи Сорокіної І.В.

Сорокіна Інна Володимирівна

Медична реформа крокує швидкими темпами. Одним із пунктів масштабної трансформації медичної системи є вільний вибір свого сімейного лікаря та підписання з ним декларації на отримання медичної допомоги. Будь-яка новація – це завжди безліч пояснень. На найактуальніші питання відповідає заступник головного лікаря з поліклінічної роботи Чернігівської міської лікарні №2 Інна Сорокіна.

− Для тих, хто до сьогодні залишається необізнаним у питаннях реформи: про які рівні надання медичної допомоги йдеться?
− Медична допомога поділяється на три рівні – первинну, вторинну та третинну. Первинна медицина – це педіатр, сімейний лікар і лікар-терапевт. Вони вирішують питання в межах своєї компетенції. Диплом сімейного лікаря передбачає ведення пацієнта від народження і до закінчення його перебування на землі; більш активне лікування патології інших сфер людського організму (неускладненої неврологічної, офтальмологічної, ЛОР-патології та інших). Сімейні лікарі нашої поліклініки складають дві третини від загального числа лікарів первинної ланки надання медичної допомоги. Вимога держави полягає в тому, що для отримання безкоштовного пакету послуг пацієнт має підписати декларацію із власноруч обраним сімейним лікарем або ж терапевтом. Спеціалізована медична допомога другого рівня може бути амбулаторною або ж стаціонарною за направленням лікаря первинної ланки. Чернігівська міська лікарня №2 має як первинну, так і вторинну ланки. Крім того, реформа передбачає заклади для надання реабілітаційної та хоспісної допомоги.
Медзаклади третинного рівня – це обласні медичні заклади та заклади республіканського значення, які надають спеціалізовану допомогу.

− Скільки осіб підписали декларацію із сімейними лікарями?
− На цей час у поліклінічному відділенні Чернігівської міської лікарні №2 підписано майже 50 тисяч декларацій із пацієнтами, які мешкають як на території, що обслуговується Чернігівською міською лікарнею, так і за її межами. Це майже 70% від тієї кількості пацієнтів, які закріплені за медичним закладом. Наші пацієнти – люди, що живуть і працюють у місті, та ті, хто працює в Чернігові, але зареєстрований за його межами. Особливо взимку спостерігається багато людей, хто підписав декларацію щодо отримання медичної допомоги сам, а також заохотив до обслуговування в нашій поліклініці своїх батьків. Ми цілком розуміємо таке рішення і завжди йдемо назустріч. Майже 600 декларацій підписано сімейними лікарями з батьками підлітків.

– Дехто вважає, що ті, хто не підписав декларацію до 1 січня, потраплять у так званий «червоний список» і будуть змушені сплачувати за послуги?
− На сьогодні «червоних списків» як таких не існує. Ті, хто підписав декларацію, умовно знаходяться в «зеленому списку». Всі інші – а наразі йдеться про 25 тисяч пацієнтів – умовно знаходяться в «червоному». Панікувати не слід: на пацієнтів із «червоного списку» йде державне фінансування. Отже, медична допомога надається на тих умовах, які в нас існують на сьогодні. На жаль, наші люди досить неорганізовані. Багато хто схаменувся лише наприкінці року. Лише тільки 28 грудня відбулося підписання 300 декларацій! У передсвяткові дні на потребу пацієнтів було залучено більшу кількість реєстраторів для оформлення декларацій. Хочу наголосити, що підписати декларацію з лікарем можна впродовж шести наступних місяців – аж до 1 липня.

– Чи прив’язана медицина сьогодні до реєстрації місця проживання?
− Реєстрація пацієнта на сьогодні не є головною умовою. Пацієнт має абсолютно вільний вибір лікаря. Лікар із пацієнтом самостійно домовляються, як вони будуть вибудовувати алгоритм взаємодії.

− Що потрібно для заповнення декларації?
− Для оформлення декларації треба прийти до поліклініки із паспортом, ідентифікаційним кодом та мобільним телефоном. Щоб уникнути шахрайства, на номер мобільного телефону пацієнта при реєстрації буде приходити спеціальний код. Після чого договір роздруковується у двох примірниках. Пацієнт повинен буде підписати два примірники декларації: один залишиться в нього, а другий – у поліклініці.
Щодо іноземних громадян – вони повинні мати при собі медичну страховку на термін перебування в нашій країні. Наша держава, як і будь-яка інша, гарантує надання термінової медичної допомоги іноземному пацієнтові безкоштовно.
Амбулаторна ж допомога не є терміновою. Як правило, стани здоров’я пацієнтів не потребують невідкладних дій щодо порятунку життя людини. У 70% – це планова допомога при хронічних хворобах.
Втім ніхто нікому ще жодного разу не відмовив у наданні будь-якої медичної допомоги.

− Як змінити сімейного лікаря після дати N, якщо він, наприклад, не сподобався?
– Якщо в пацієнта із лікарем існують якісь розбіжності щодо наданої послуги, він має про це зазначити лікарю. Після цього слід визначитися з іншим лікарем і вже потім звернутися до медичних реєстраторів, які приймають у кабінеті №208 та конференц-залі поліклініки. Окрім цього, декларацію може оформити медична сестра новообраного вами лікаря. Жодних проблем щодо переукладання декларації не виникало. Ми поважаємо ваш вибір. Втім треба чітко усвідомлювати, що кількість пацієнтів, яких будь-то сімейний лікар або ж терапевт може обслуговувати, регламентована державою.

− Про яку кількість йде мова?
−Для сімейного лікаря – 1800 пацієнтів, для терапевта – 2000. На цей час 14 лікарів вже дійшли цієї межі.

– Які безоплатні послуги на сьогодні надає сімейний лікар?
− До списку входять послуги, які надають лікарі первинної медичної допомоги: вимірювання АТ, ваги, зросту; консультація зі здорового способу життя та інше… А також базові аналізи та дослідження. Із повним переліком можна ознайомитися як на сайті МОЗ України, так і в поліклінічному відділенні. Інформація викладена у формі легкозрозумілої інфографіки. Зокрема, безкоштовно можна зробити ЕКГ, загальний аналіз крові, сечі, перевірити рівень холестерину, глюкози у крові. Швидкі тести допоможуть виявити ВІЛ-інфекцію, вірусні гепатити, перевірити рівень тропініну в крові. Кожен із цих аналізів чи досліджень можна пройти у вашого лікаря або за його призначенням. До важкохворих прийде медична сестра та зробить забір крові або ЕКГ вдома.

− Як часто можна змінювати сімейного лікаря впродовж року?
− У будь-який момент пацієнт може змінити лікаря й підписати нову декларацію. Як приклад: скажімо, пацієнт – студент. Він може підписати декларацію на термін навчання – на 8 місяців – у будь-якій поліклініці міста. По закінченні терміну навчання студент може укласти нову декларацію з лікарем за місцем проживання в районі області. Повернувся навчатися до Чернігова – знову може укласти декларацію на обслуговування. На сьогодні є категорія пацієнтів, яка за певних причин змінила свого сімейного лікаря вже тричі.

− Як бути, якщо сімейний лікар піде у відпустку або з інших причин буде відсутній?
– На офіційному сайті Чернігівської міської лікарні №2, а також на сторінці медзакладу в соціальній мережі «Фейсбук» постійно оприлюднюється інформація щодо відсутності лікарів та тих, хто може їх замінити. Інформація оновлюється щоп’ятниці. Більш того, якщо лікар відсутній, пацієнтові пропонується два лікарі на вибір.

– На яких підставах лікар може відмовити пацієнтові? Чи були такі випадки?
− Якщо лікар рекомендує, а пацієнт не виконує призначень – це привід розірвати декларацію. На жаль, є такі пацієнти, котрі не хочуть виконувати рекомендації лікаря. Прикро, але є така категорія населення, яка взагалі не звертається за медичною допомогою. До лікарні вони попадають вже у вкрай важкому стані, коли це питання вже не в компетенції сімейного лікаря. На цю категорію ми вплинути не можемо. Тому вкотре закликаємо до свідомості таких людей.

− З якими проблемами ви стикаєтеся найчастіше при підписанні декларацій?
– У нас багато виникає проблемних ситуацій, коли пацієнти влітку підписували свої декларації в районах. При цьому вносили номер телефону фельдшера, комбінацію цифр телефону якого на сьогодні не в змозі пригадати. Переробити таку декларацію досить складно технічно, навіть попри те, що програми з урахуванням цих нюансів постійно вдосконалюються. “Завдяки” своїм же помилкам пацієнт змушений знову надавати пакет відсканованих документів. За зрозумілих причин укладання декларації відтерміновується в часі. Втім ми активно працюємо над подоланням цієї проблеми.

– Як обслуговуватимуться люди, які не уклали угоди навіть після 1 липня? Чи не будуть це оплачувані послуги?
– Без первинної медичної допомоги ніхто не залишиться. Пацієнт, який не задекларував свою потребу на медичне обслуговування, звертатиметься до чергового лікаря. Втім варто знати, що з 1 липня за кожен візит до чергового лікаря, можливо, доведеться заплатити. Наразі державою обраховуються розцінки.

– Якою є оплата лікарів, які, скажімо, набрали найбільшу та найменшу кількість пацієнтів? Це суттєва різниця?
− За одну людину Національна служба здоров'я України (НСЗУ) передбачає 370 гривень на рік. При цьому терапевт повинен підписати декларації максимум з 2000 пацієнтами, сімейний лікар – з 1800. Тобто за базовим тарифом за 2000 пацієнтів передбачатиметься 740 тис. грн. Лікарня, у якій працює лікар первинки, з цієї суми вирахує податки, комунальні послуги, зарплату медсестри, санітарки, функціонування медичної інформаційної системи тощо. На ці гроші купують миючі деззасоби, оснащення, реактиви, препарати невідкладної допомоги, паливо для медичного транспорту тощо. Лікарю залишиться на зарплату до 19 тисяч гривень на місяць, сестрі медичній – біля 6-7 тисяч. Але підкреслюю: це за умови, що лікар має необхідну кількість пацієнтів. За пацієнтів, які хворіють частіше – діти й літні люди, НСЗУ перераховує більше. Існує постанова з коригуючими коефіцієнтами, які залежать від віку людини. Тому 370 гривень – це базовий тариф. Найбільший коефіцієнт встановлено за медобслуговування дітей у віці від нуля і до п'яти років – він дорівнює 4. Тобто НСЗУ направляє 1480 гривень на рік за кожну дитину, батьки якої підпишуть декларацію. Для дітей від шести і до 17 років коефіцієнт становить 2,2, або ж 814 грн. на рік. Пацієнти віком 40−64 роки − це 444 гривні на рік при коефіцієнті 1,2. За людей старших за 65 років – 740 грн. Для гірських регіонів додатково застосовуватиметься коефіцієнт 1,25. За пацієнтів, які не підпишуть декларацію з лікарем медзакладу, до якого вони були прикріплені до реформи, лікарня отримає 120 гривень на рік без коригувальних коефіцієнтів. Це тимчасова ставка, поки всі українці не підпишуть декларації. Україна перейде на нову систему фінансування медицини з 2020 року. Платитиме і контролюватиме якість медпослуг Національна служба охорони здоров'я.

– Вже відомо, що у 2019 році сімейний лікар матиме право підписати більше декларацій, аніж рекомендовано. Чи отримують сьогодні якісь преференції або ж, навпаки, існують стримуючі важелі від держави щодо тих лікарів, які вже набрали більшу за норму кількість пацієнтів?
− Дійсно, у 2019 році сімейні лікарі й терапевти зможуть набирати більше пацієнтів. Якщо кількість пацієнтів за деклараціями в лікаря первинної медичної допомоги перевищує рекомендований ліміт до 10%, обслуговування цих пацієнтів буде сплачено за тарифом 370 грн./рік на людину, без застосування вікових коефіцієнтів, про що ми говорили вище.
У нашій поліклініці існує дефіцит лікарів первинної ланки, який на сьогодні складає 30%. Щоби наші пацієнти не залишилися без медичної допомоги першого рівня, нам довелося мобілізувати всі можливості. Ми залучили до питання всіх вузьких фахівців, хто, окрім спеціалізації, має ще й терапевтичний фах. Додатково укладають декларації з пацієнтами кардіологи, пульмонологи, інші фахівці. Це актуально для людини похилого віку, яка отримує в одній особі і сімейного лікаря, і, наприклад, кардіолога. Втім навіть залучена категорія лікарів не покриє проблему кількості звернень. Тому для деяких пацієнтів виникне проблема в майбутньому. Прогнозовано в лютому ситуація буде напруженою: більшість лікарів вже набрали необхідну кількість пацієнтів, втім завжди знайдуться люди, які матимуть бажання звернутися саме до певного лікаря, а можливості потрапити будуть обмежені.

− Хто ці лікарі, що набрали найбільшу кількість пацієнтів у медичному закладі?
− У поліклініці нараховується вже чотирнадцять лікарів, які набрали свою норму. Є лікарі, які набрали більше пацієнтів і зробили це до жовтня. Це ті фахівці, які користуються авторитетом серед пацієнтів. Серед них – Красюк Ольга Іванівна, Юльчиєва Світлана Іванівна, Мохонько Андрій Володимирович. Набрала велику кількість пацієнтів Сусло Наталія Володимирівна, яка щойно вийшла з декретної відпустки. Люди чекали на неї. Добре себе зарекомендувала Левченко Олена Василівна, яка вже добирає встановлену межу. Основна частина лікарського складу теж активно вирішує питання.

– Як складаються відносини між сімейними лікарями, адже реформа спонукає до конкуренції?

− Дійсно, конкуренція між лікарями щодня зростає. І це нормальна практика. Якщо ти пропрацював більше 25 років, маєш величезний досвід, втім за останніх 9 місяців не набрав потрібну кількість пацієнт, то це багато про що свідчить… Вкрай радіємо за молодих перспективних сімейних лікарів, які, можливо, в силу своїх літ не мають великого досвіду, проте всією душею вболівають за свого пацієнта, розвиваються, постійно удосконалюють свої знання, користуються повагою пацієнтів.

− На Вашу думку, чи покращилось державне забезпечення лікарів?
− Вважаю, що покращилось. Тієї кількості коштів, яку отримала поліклініка за останній рік, в неї не було ніколи. А я в амбулаторній практиці майже 40 років, тож є з чим порівнювати. Лікарі з впровадженням медичної реформи почали нарешті отримувати гідну оплату своєї праці. Прикро визнавати, але реформа прийшла запізно. Ми втратили дуже багато часу. Молодь у державну медицину не йде. Молоді лікарі здебільшого залишаються в Києві, йдуть у приватні медичні заклади, фармацевтичні компанії, їдуть працювати за кордон. Підготувати фахівців Чернігівщина теж не може, адже в області відсутній медичний заклад. А отже область – особливо чернігівська первинка – відчуває дефіцит лікарів. Втім маємо надію, що ситуація поступово, але буде змінюватись лише на краще. Чим більше якісних сучасних послуг, кожна з яких буде мати свою вартість, буде надавати лікарня, тим більше грошей вона заробить. А отже можна говорити про нівелювання системи благодійних внесків, на яку змушені в умовах недостатнього державного фінансування йти медичні заклади.

– Як потрапити до лікаря вторинної ланки?
− Перспективно звернення до лікарів-спеціалістів, призначених сімейним лікарем, будуть оплачуватися Національною службою здоров'я України. Держава також оплачуватиме візити без направлення до гінеколога та психіатра. Фінансування вторинної і третинної ланки за новою моделлю розпочинається у 2019 році в Полтаві і буде вводитися поступово з 2020 року. Якщо пацієнт звертається до лікарів-спеціалістів за власним бажанням, він самостійно має сплатити за цей візит. Вже оприлюднені проекти наказів, де вводиться реформування вторинної ланки, там же прописані послуги й зазначена вартість, наприклад, ультразвукового дослідження, ендоскопічного дослідження, якщо не направляє сімейний лікар.

Через грип та ГРВІ в Чернігівській міській лікарні №2 ввели в дію додаткові обмежувальні заходи

Через значне зростання захворюваності на грип і ГРВІ та перевищення епідпорогу на 16,9% з 11 січня в Чернігові вводяться обмежувальні заходи. Стан санітарно-епідемічної ситуації в місті, рекомендації щодо профілактики захворювань обговорювали на сьогоднішньому засіданні міського оперативного штабу для координації дій щодо запобігання розповсюдженню захворювання на грип та ГРВІ на території міста.
Начальник управління охорони здоров’я міської ради Владислав Кухар повідомив, що за результатами наради з головними лікарями міських лікарень та відповідно до наказу управління охорони здоров’я міськради в місті проводитиметься цілий комплекс обмежувальних заходів. Перш за все, це обмеження вільного доступу до стаціонарних відділень лікарень для відвідувачів, деякі з них будуть перепрофільовані, де створюватимуться спеціальні палати для хворих тощо.