Підрозділи лікарні:

Кардіохірургія Чернігівщини: понад 200 врятованих пацієнтів

Сьогодні в Україні серцево-судинні захворювання – одна з головних причин смертності. На цьому фоні тільки 12% тих, хто потребує кардіохірургічної допомоги, отримують її. На Чернігівщині кардіохірургічна служба існує вже понад три роки. Чого вдалося досягти та які перспективи розвитку кардіохірургії існують у нашому регіоні? Сьогодні про це говоримо із головним позаштатним кардіохірургом області, завідувачем кардіохірургічного відділення Чернігівської міської лікарні №2 Ігорем ВЕНГЕРОМ.

− Ігорю Васильовичу, тож з якими здобутками підсумовуємо рік?

Від моменту створення, а ми існуємо вже понад три роки, кардіологічна служба впевнено стоїть на ногах. Ми вже вийшли на певний потужний рівень надання медичної допомоги. Якщо раніше ми знаходилися у складі відділення судинної хірургії, то вже десятий місяць цього року на восьмому поверсі Чернігівської міської лікарні №2 функціонує окреме кардіохірургічне відділення. У ньому успішно проводять складні операції на відкритому серці. Відтепер, щоб отримати якісну медичну допомогу, не треба їхати до Києва. На базі нашої лікарні всі пацієнти проходять повний цикл медичних послуг: отримують якісну та кваліфіковану професійну кардіохірургічну допомогу, що містить у собі точну діагностику, розробку максимально ефективної схеми оперування та подальший супровід аж до реабілітації. Ми надаємо допомогу при всіх патологіях, які представлені в кардіохірургії – це і протезування клапанів, і пластичні операції на клапанах, і шунтування коронарних артерій та інше. Серед напрацювань і ряд складних операцій, які за рівнем виконання відповідають таким, що проводять у таких вузькопрофільних медичних закладах як Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова, Київський міський центр серця або ж за кордоном. Не оперуємо ми лише маленьких дітей. У медичному закладі збільшується не лише спектр операцій, а й їхня кількість, яка обумовлюється потребою сьогодення. Адже серцево-судинні захворювання посідають одне з перших місць серед усіх захворювань не лише на Чернігівщині, а й в Україні. Впродовж першого року створення кардіохірургічної служби прооперовано 67 пацієнтів, другого – 180, поточний рік нараховує вже більш як  200 врятованих пацієнтів.

− Одна зі складових вдало проведеної операції − майстерність хірурга. Чи готові лікарі навчатися нового?

Як зазначив відомий усьому світові Микола Амосов, кардіохірург приречений все життя отримувати нові знання. Тому незалежно від віку, досвіду, якщо ти хочеш бути у тренді й надавати кваліфіковану допомогу, ти просто зобов’язаний вивчати літературу й опановувати нові методи. Якщо ти зупинився, то це означає одне – регрес. Тому – тільки вперед, тільки в ногу з часом і з тими вимогами, які пред’являє кардіохірургія! Тож наші думки та плани пов’язані з розвитком кардіологічної служби на Чернігівщині, із започаткуванням нових прогресивних технологій. Висококваліфіковані фахівці, котрі працюють на європейському рівні, роблять усе можливе, щоби подовжити життя хворих із недугами серця. Щорічно кардіохірургів об’єднує кардіохірургічна конференція. Це такий загальноукраїнський з’їзд кардіохірургів із міжнародною участю. Він відбувається під егідою Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова. Сподіваємось, що один із таких потужних заходів відбудеться незабаром й у Чернігові, зокрема чернігівським кардіохірургам буде що і розказати, і показати. Понад те, у межах співпраці виробники обладнання зобов’язуються провести майстер-класи і стажування для лікарів, які працюють на апаратурі їхнього виробництва.

− Наскільки можливості матеріально-технічної бази медзакладу відповідають вимогам сучасної кардіохірургії?

− Операційна облаштована сучасним наркозно-дихальним апаратом, апаратом для лабораторної експрес-діагностики під час операції, апаратом штучного кровообігу, який виконує роль штучного серця й забезпечує життєдіяльність людини при частковій або повній неможливості виконання функцій серця. У цьому році, завдяки адміністрації медзакладу, придбана торакоскопічна стійка з діатермією, з гарною відеокамерою – що дозволяє здійснювати мініінвазивні операції на відкритому серці. Також придбано досить коштовний черезстравохідний датчик УЗД, за допомогою якого ми маємо можливість під час операції визначити якість «пластики», котру ми зробили на клапані. Тож у нас є стовідсоткове уявлення про структури серця. Цей метод є золотим стандартом в оцінці виконаної «пластики».

− У яких умовах перебувають кардіологічні хворі? Наскільки ці умові можна назвати комфортними?

− Кардіохірургічне відділення розраховане на 15 ліжок. Для пацієнтів створені покращені умови перебування. Є дво-, тримісні палати. Згодом довелося комплектувати й чотиримісні палати. Таке так зване «ущільнення» продиктовано потребою часу. Адже кількість пацієнтів, які звертаються до нас по допомогу, іноді перевищує 15. Ми з повагою ставимось до кожного пацієнта, тому йдемо назустріч. На даному етапі кількість ліжко-місць є цілком достатньою. У принципі впродовж року до 500 людей можуть перебувати після операцій на 15 ліжках. Палата для кардіохірургічних хворих, які проходять лікування на ранньому післяопераційному періоді, знаходиться у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Там хворий перебуває від однієї до трьох діб. Кожне ліжко обладнане необхідною апаратурою – кардіомонітором з інвазивним датчиком вимірювання артеріального тиску, інфузоматами, перфузаторами – медичними пристроями, що використовуються для постачання рідин в організм пацієнта контрольованим чином, газовим аналізатором крові. Ми намагаємося максимально оновити матеріально-технічну базу. Це й нові ліжка, нові комплекти білизни, посуд, меблі, озеленення тощо. Комфортні обставини викликають естетичне й психологічне задоволення. Адже позитивний настрій – невіддільна складова на шляху до одужання пацієнта. Проте хотів би зазначити, що більшість пацієнтів першочерговим визначають для себе не стільки технічні й матеріальні блага, умови перебування, скільки ставлення медичного персоналу до них.

− За яким вектором плануєте розвивати кардіохірургічний напрямок?

− Завдяки всебічній підтримці адміністрації Чернігівської міської лікарні №2 намагаємося крокувати в ногу з напрацюваннями передових клінік як України, так і закордоння. Ми постійно тримаємо руку на пульсі сучасних технологій та методів оперативних втручань у кардіохірургічному світі. Вітчизняна кардіохірургія зробила потужний крок вперед. Одним із сучасних напрямів є проведення складних операцій на серці в мініінвазивний спосіб – тобто без традиційних великих розрізів та рубців після них. На сьогодні в умовах Чернігівської міської лікарні №2 виконано шість мініінвазивних оперативних втручань. Це протезування аортальних клапанів. Якщо раніше ми робили міні-інвазивні операції лише на аортальному клапані крізь маленький розріз, то на сьогодні є можливість проводити вже ширший спектр таких оперативних втручань, як то: багатосудинне коронарне шунтування, пластику та протезування клапанів аортального, мітрального, тристулкового тощо. Тож спектр досить великий – майже всі кардіохірургічні операції можна виконувати мініінвазивно. Подібні операції вже на потоці в деяких українських клініках. Наступного року ми плануємо більш широко виконувати мініінвазійні операції й в умовах нашого закладу. Проте не всі пацієнти підходять за медичними показниками для виконання мініінвазивних втручань. Серед протипоказань: комбіновані вади  серця, надмірна вага тощо. А якщо вади вже запущені, то зробити операцію крізь маленький отвір взагалі досить проблематично.

− Існує думка, що мініінвазивні операції не можуть розв’язувати дві проблеми одночасно. Наскільки це виправдано?

− Ми не порівнюємо наразі відкриту кардіохірургію і мініінвазивні методи. Тому що для кожного методу є свій пацієнт. Методика ведення операції обирається оптимальною для даного пацієнта.

− Мініінвазивні втручання відбуваються під місцевим наркозом чи це загальна анестезія?

− Анестезія не відрізняється від тієї, яка здійснюється при звичайних видах операцій. Проте може бути коротшою за часом. Реабілітація також відбувається набагато швидше, ніж при звичайних видах операцій. На п’ятий день пацієнт, як правило, вже може бути виписаний зі стаціонару. Тоді як при звичайному оперуванні – на сьомий-десятий.